Friday news from Limassol. July 2024.

Even though this week we had a holiday, our youngest in the family, Georgiy, turned 9 years old and we celebrated this. And all my thoughts and feelings were in our long-suffering Ukraine. On July 8, the nonhumans gave the order for another shelling of the Ukrainian people. I can’t wrap my head around the concept that behind every rocket launch there is a living creature and it presses the button. The Ahmadit Children’s Clinic, where seriously ill children are treated, was destroyed in an instant. There are no words, only the horror that is stuck in the heart.
And yesterday I came across a text on the Internet that I want to keep as a keepsake.

Yesterday on the Internet walked the expression that “all Russian culture is not worth one tear of the kherson dog”. I don’t know who said it first, but thesis is beautiful.

 Have you ever noticed that in the world there is only one “great culture” that has called itself and continues? All the cultures of civilization with giant histories that have passed through Ancient, Gothic, Renaissance, Enlightenment, Impressionism, Modern, Modernism (and other changes) are just “Italian culture”, “French culture”, “Spanish culture”, “British culture”, etc (Ukrainian culture too). And from the Russian culture, which is mostly the culture of the end of the 19th century – it’s fucking “great”! I’m silent that they have neither Gothic, nor Baroque, nífiga, and while in the world they were looking for new forms, they were drawing deep realism, and if you dig those movers, there are almost no Russians. I won’t go deep here, all these imperial myths are well analyzed by Vakhtang Kebuladze, Volodymyr Yermolenko, Andrij Bondar, Ivan Semesyuk, Taras Lyuty and other intellectuals smarter than me.

 I’m just leading it to the point that Russian culture is perfectly visualized in the Russian occupier – poor, clumsy, aimless and veeeery impudent. This is the audacity and makes it “greater” because it’s a fictional parallel reality due to the stupid stubbornness of its greatness amid the lack of sewage. The great army steals toilets, the great Pushkin steals Byron, the great Tretyakovka steals paintings of all occupied nations, and the great Gazprom carries it all around the world and shows it in the exhibition “Russian Avant-garde. From malevíča to shagala ” (yeah, find a Russian among them).

 Great Russian culture is the same fake as mostly everything in them (like Popov who invented radio). A myth was created on the bones of real cultures, which the same culture of adaptors itself shot. And there would be no content to talk about it if this culture had not now become the main cell of tolerance to Russia. Rather, this brazenly created myth. A European viewer, who is used to perceive everything from a cultural paradigm (I will not get tired of talking about it, because even the smartest Ukrainians have a hard time with this thesis) can not believe that the medium “velikoy” just took and raped a child in front of his mother, that then he just blew up the gas station and flooded dozens of villages, that he is just a looter, a murderer and a criminal. Patamu that this is the “great and mysterious Russian soul”, which they have been hurried about for decades because of the prism that some creep chopped the grandmother with an axe and another drowned the dog. And this is used by haroshiye russkiye who want to find a place warmer in Europe and in the world and our idiots (I won’t say who – you know yourself).

 Meanwhile, in Oleshki flooded the unique house of the beautiful Ukrainian naive artist Polina Rayko, in Mariupol destroyed mosaics of Alla Gors вka, and in Ivankov Museum of Priymachenko. And dozens of museums have been robbed, transported or just destroyed. While we argue whether it’s possible to cancel ros culture, because some had it’s childhood, some were taught by their parents, some were told at university – these governments are destroying OUR culture in huge layers, which many of us simply couldn’t teach by our parents, because they would be deported to Siberia for it, about which could not be studied at the university in an “interesting lecturer”, because all this was forbidden, shot and annexed, and the Ukrainian interesting lecturer has long been rotten in the camp (and in his place they brought their own). Destroyed by the same scoop, with the same “great culture”, in which great ice cream (from the USA), cartoons (how is there Yozhik in the fog? ), Tsoi-Zhiv and other kinds of cheeky memčiki. Because gors моku was killed by the same people who destroyed her mosaí̈ki! Can you imagine that? Three generations of killers of one Gorsка!

 All the cultures of the world reflect on themselves. It’s often a sign of culture. Some modern decolonizing reflections of the world seem to be a little too radical even to Ukrainians. But it’s reflection, suspension, discussion of roles, goals and consequences. Semenko, who burned “Kobzar” is not contempt for shevchenko, it’s a reflection characteristic of European modernism. And there’s only one culture in the world that spit on it, which is always “great” and even though you crack.

And in this, shenderovich and simonyan, who writes crap poems about pushkin. Positions at the table of Putin and Navalny and they will immediately agree that kenseling ros culture is a mega crime against all civilization, because where else will you find such masterpieces? In Italy or Paris – and where there! Because “the boy will bring us water”.

When I read in the comments that Ukrainian culture is “secondary” – I immediately understand that a person is simply not aware of what Ukrainian culture is. And it’s hard to condemn, because the way we destroyed and banned our culture was not intended to erase our memory, but it is. It’s physically difficult for me to look at the frescoes of the house of Polina Raiko in Oleshky, so today I want to ask you very much – dig deep into these names that are still destroying Russians.

Read about Gorska, about Raiko, about Priymachenko, about Plitka-Horitsvit, about Alexander Ekster, about Arhipenko, Malevych, Kuinjy, Sonya Delone, about Petrytsky, about Gnizdovsky, about Ukrainian icon on glass, about Ukrainian Cossack icon, about Ukrainian baroque, about Ukrainian modern, about Ukrainian naive, about Ukrainian futurism, about Ukrainian graphics, ceramics, monumentalism, sculpture, pla kat. If these freaks destroy it all – let’s make our memory not less, but MORE!

If you think that you don’t understand art and you don’t like pictures – nothing, look into the biography, into acquaintances with Picasso and other world artists, in the list of exhibitions abroad, in the lists of educational institutions these people graduated, in their diaries, in their love stories. Fortunately, now there is already a lot of information, new, beautiful and interesting. You will see not “great”, but completely normal European culture, with unique artists, ideas, contextual periods. The culture that reflected the world context was embedded in it and at the same time had its own and authentic forms and readings.

And if you are not a romantic and not a creative person at all (there are hardly any, but things happen), then just make lists for reparations of our stolen artists and paintings that Russia carried hundreds of years ago and now. We’ll hang later in Oleshki!

By Olesya Drashcaba

П’ятничні новини з Лімассолу. Липень 2024 року.

Незважаючи на те, цього тижня у нас було свято, нашому наймолодшому в сім’ї-Георгію виповнилося 9 років і ми це відзначили. А думки та всі почуття були у нашій багатостраждальній Україні. 8 липня нелюди наказали на черговий обстріл українського народу. У голові не укладається поняття того, що за кожним пуском ракети стоїть жива істота і вона давить на кнопку. Дитяча клініка Ахмадіт, в якій проходять лікування тяжко хворі діти, була знищена в одну мить. Слів немає лише жах, який застряг у серці.
А ще вчора зустріла в інтернеті текст, що хочу залишити собі на згадку.

Вчора інтернетом гуляв вираз, що «вся російська культура не варта однієї сльозинки херсонського собаки». Не знаю хто перший це сказав, але теза прекрасна. 

Ви ніколи не помічали, що в світі тільки одна «вєлікая культура», яка так сама себе назвала і продовжує? Всі культури цивілізації з гігантськими історіями, які проходили періоди античні, готичні, періоди Відродження, Просвітництва, Імпресіонізму, Модерну, Модернізму (і інших ізмів) – це просто «Італійська культура», «Французька культура», «Іспанська культура», «Британська культура», тощо ( Українська культура теж ). А от русская культура, яка переважно є культурою кінця 19 століття – це блін «вєлікая»! Я мовчу, що в них ні готики, ні барокко, ніфіга нема, а в той час, коли в світі шукали нові форми вони малювали глибокий реалізм, та ще якщо тих передвижників копнеш, то там і росіян майже нема. Не буду тут заглиблюватися, всі ці імперські міфи класно розбирають Vakhtang Kebuladze, Volodymyr Yermolenko, Andrij Bondar, Іван Семесюк, Taras Lyuty і інші розумніші за мене інтелектуали. 

Я просто веду це до того, шо русская культура ідеально візуалізується в русскому окупанті – бідна, затуркана, безцільна і дуууууже нагла.  Оця наглість і робить з неї «вєлікую», тому що це вигадана паралельна реальність через тупу упоротість своєї величі на фоні відсутності каналізації. Велікая армія краде унітази, велікій пушкін краде Байрона, вєлікая Третьяковка краде картини всіх окупованих народів, а вєлікій Газпром возить це все по світу і показує в виставці «Русскій Авангард. От Малевіча до Шагала» (ага, найдіть серед них росіянина).

Велікая русская культура – це такий самий фейк, як і переважно все в них (як Попов, який придумав радіо). Створений міф на костях реальних культур, які ця же культура пристосуванців сама і розстріляла. І не мало би змісту про це говорити, якби ця культура зараз не стала основним осередком толерантності до росії. Вірніше оцей нахабно створений міф. Європейський глядач, який звик все сприймати з культурної парадигми (не втомлюся про це говорити, бо навіть найрозумнішим українцям ця теза важко заходить) не може повірити, що носій «велікой» просто взяв і згвалтував дитину на очах у мами, що потім він просто виніс в повітря ГЕС і затопив десятки сіл, що він просто мародер, вбивця і злочинець. Патаму что це ж «вєлікая і загадочная русская душа», про яку їм десятиліттями торочили через призму того, що якийсь урод зарубав бабку сокирою, а інший втопив собаку. І цим користують і харошіє русскіє, які хочуть собі знайти місце потепліше в Європі і в світі та і наші ідіоти (не буду називати хто – ви і самі знаєте).

А тим часом в Олешках затопили унікальний будинок прекрасної української наївної мисткині Поліни Райко, в Маріуполі знищили мозаїки Алли Горської, а в Іванкові Музей Приймаченко. А ще десятки музеїв обікрали, повивозили або просто знищили. Доки ми сперечаємося чи можна кенселити рос культуру, бо у когось це дитинство, в когось це батьки навчили, в когось це в університеті розказали – ці уроди знищують НАШУ культуру огромезними пластами, яку багатьох з нас просто не могли просто навчити батьки, бо їх би за це вивезли в Сибір, про яку не можна було вивчити в університеті в «інтєрєсного лектора», бо все це було заборонено, розстріляно і анексовано, а український цікавий лектор вже давно гнив в таборі (а на його місце привезли свого). Знищено тим же совком, з тою ж «вєлікою культурою», в якого вєлікоє мороженоє (з США), мультіки (як там Йожік в туманє?), Цой-жів і інші всякі нахабні мемчики. Бо Горську вбили ті ж самі люди, які знищили її мозаїки! Уявляєте собі це? Три покоління вбивць однієї Горської!

Всі культури світу рефлексують над собою. В цьому часто і є ознака культури. Деякі сучасні деколонізаційні рефлексії світу навіть видаються українцям трохи занадто радикальними. Але це роздуми, підвішування, обговорення ролей, цілей і наслідків. Семенко, який палив «Кобзар» – це не зневага до Шевченка, це рефлексія, характерна для Європейського модернізму. І тільки одна є в світі культура, яка плювала на це, яка завжди «вєлікая» і хоч ти трісни.

І в цьому об’єднався і Шендерович і Сімон’ян, яка пише херові вірші про пушкіна. Посади за стіл путіна і навального і вони моментально домовляться, що кенселінг рос культури – це мега злочин перед всією цивілізацією, бо де ти ще такі шедеври знайдеш? В Італії чи в Парижі – та куди там! Бо «мальчік водочкі нам прінєсі». 

Коли я читаю в коментах, що українська культура «вторинна» – я відразу розумію, що людина просто не в курсі, що таке українська культура. І це важко засуджувати, бо так, як нищили і забороняли нашу культуру взагалі мало на меті стерти нашу пам’ять, а вона таки є. Мені фізично важко дивитися на фрески будинку Поліни Райко в Олешках, тому я сьогодні хочу дуже вас попросити – заглибтеся в ці імена, які і сьогодні нищать росіяни. 

Прочитайте про Горську, про Райко, про Приймаченко, про Плитку-Горицвіт, про Олександру Екстер, про Архипенка, Малевича, Куїнджі, Соню Делоне, про Петрицького, про Гніздовського, про українську ікону на склі, про українську козацьку ікону, про українське барокко, про український модерн, про український наїв, про український футуризм, про українську графіку, кераміку, монументалізм, скульптуру, плакат. Якщо ці уроди нищать це все – давайте, щоб пам’яті в нас ставало не менше, а БІЛЬШЕ! 

Якщо ви вважаєте, шо не розумієтеся на мистецтві і вам не подобаються картинки – нічого, заглибтеся в біографії, в знайомства з Пікассо і іншими світовими митцями, в перелік виставок за кордоном, в списки учбових закладів, які закінчували ці люди, в їх щоденники, в їхні історії кохання. На щастя зараз багато вже є інформації, нової, красивої і цікавої. Ви побачите не «вєлікую», а цілком нормальну Європейську культуру, з унікальними митцями, ідеями, контекстними періодами. Культуру, яка рефлексувала світовий контекст, була вписана в нього і при цьому мала цілком власні і автентичні форми і прочитання.

 А якщо ви взагалі не романтична і не творча людина (навряд чи тут такі є, але всяке буває), то просто складайте списки на репарації наших вкрадених художників і картин, які рашка повивозила сотні років тому і зараз. Повісимо потім в Олешках!

Автор Olesya Drashcaba