Friday news from Limassol. February 2025. Hospital.

The main event of this week is a visit to the Limassol General Hospital.
Ask why? I have a chronic pain in my right shoulder that has worsened. I have been painting every day for my entire life. 5 hours a day and rarely rest. A few years ago, the same thing happened in Odessa and I suffered for a long time until I found the right doctor at the Lermontov sanatorium.
Having lived in Cyprus for the third year, I have practically never consulted local medicine, with the exception of one visit to the dentist.
And now I have dared. Before I begin to describe my adventures, I must note that we, Ukrainians, have the opportunity not to pay for our visits. This is part of the support program.
Day one. Sylvia previously told me that upon arriving at the hospital we must find the reception desk and make an appointment with a doctor. We couldn’t find the reception, but they sent us to the ambulance. There I managed to talk to the doctor, who immediately sent me… He said that we had to go to the Old Hospital. What did we do? We had a hard time finding the hospital, and even convincing the doctor to see me right away, although the receptionist was surprised – how without a prior appointment?
The doctor listened to me and gave me a referral to an orthopedic surgeon back to the General Hospital. We went there the very next day, I was too tired.
The second day.
Here the most interesting thing begins – we start running through labyrinths of corridors in which nothing is clear. It all reminded me of the cockroach runs in the movie The Run. In addition, the cockroaches were still sick, some had a broken leg, some had high blood pressure.
Having completely gotten entangled in the system of labyrinths, we ended up in the gynecological department by accident. And there was a reception, and in it a beautiful and kind woman who helped me to get an appointment for a visit after her numerous calls to the heavenly call center. And so my visit was scheduled for the following week.
Day three – the visit.
The visit time was scheduled, and as it turned out before it, registration was required again. The miracle of the Fairy of Gynecology, who the day before had suggested that I return to her before the visit and she would help with this too. I did so.
The visit was scheduled for 11. 15 – Everything was civil. The doctor started the appointment only after 2 hours. A crowd of cockroaches gathered, many of us were on wheelchairs. By one o’clock in the afternoon I still got to the doctor and, having become an experimental cockroach, I was examined by students! But they did an X-ray, wrote out a referral for physiotherapy, and also gave me a prescription for painkillers. That’s all for today. I’ll tell you more later.

П'ятничні новини з Лімассолу. Лютий 2025. Лікарня.

Основна подія цього тижня – відвідування Головного госпіталю Лімассола.

Запитайте за чим? У мене загострився хронічний біль плеча правої руки. Я кожен жень протягом усього мого життя фарбую. Годинник по 5 на день і рідко відпочиваю. Кілька років тому, таке ж було в Одесі і я мучилася довгий час, поки не знайшла правильного лікаря в Лермонтовському санаторії.

Живучи вже третій рік на Кіпрі, я практично жодного разу не зверталася до місцевої медицини, за винятком одного візиту до стоматолога.

А зараз наважилася. Перед тим як розпочати опис своїх пригод, я маю зауважити, що у нас, українців, є можливість не оплачувати свої візити. Це входить до програми підтримки.

День перший. Сільвія попередньо розповіла мені, що приїхавши до шпиталю ми повинні знайти реєстратуру і записатися на прийом до лікаря. Реєстратури ми не знайшли, але нас відправили до стійки швидкої допомоги. Там мені вдалося поспілкуватися з лікарем, який одразу мене послав… Він сказав, що нам треба їхати до Старого Госпіталю. Що ми зробили. Знайти госпіталь нам важко вдалося, і навіть умовити лікаря відразу ж прийняти мене, хоча в реєстратурі здивувалися - як без попереднього запису?

Лікар мене вислухав і дав направлення до хірурга ортопеда назад до Генерального Госпіталю. Туди ми поїхали вже наступного дня, я надто втомилася.

Другий день.

Тут починається найцікавіше - ми починаємо бігати лабіринтами коридорів, в яких нічого не зрозуміло. Це все мені нагадала тарганові біги у фільмі Біг. До того ж таргани були ще хворі, у кого була зламана лапа, у кого піднявся тиск.

Заплутавшись остаточно в системі лабіринів, ми цілком випадково потрапили в гінекологічне відділення. І там була реєстратура, а в ній прекрасна і добра жінка, яка допомогла мені домогтися призначення часу візиту після її численних дзвінків до піднебесного колцентру. І так мій візит було призначено наступного тижня.

День третій - візит.

Час візиту призначено, а ще як виявилося перед ним, потрібна знову реєстрація. Диво Фея Гінекології, яка ще напередодні запропонувала мені перед візитом, повернутися до неї і вона допоможе і з цим. Я так і вчинила.

Візит призначено на 11. 15 - Все цивільнo. Лікар почав прийом лише через 2 години. Зібрався натовп тарганів, багато хто з нас був на візках. До години дня я все-таки потрапила до лікаря і, стала піддослідним тарганом, мене оглядали студенти! Але мені зробили ренген, виписали направлення на фізіотерапію, а також дали рецепт на знеболювальне. На сьогодні це все. Що далі розповім пізніше.