My dance lessons.Odesa. Bachata. 2018

Do you know, my dears, that I really love to dance. When I was little, my mother took me to the House of Officers on Pirogovskaya to a ballet school, and my teacher there was the mother of the famous Evgeniy Lukashov.
Life turned out in such a way that I didn’t have to dance. Maybe at parties with friends. And they were wonderful. I will never forget Arcadia at 5 o’clock in the morning, dawn and I danced with my friends in Ithaca.
Now that we returned from Cape Town and settled in Odessa, I had free time, and Sylvia told me about a dance club that was not so far from our house. A club where they teach how to dance bachata.
Without hesitation, I signed up and began going to classes with pleasure. I love to merge with the melody and move in dance. And I think my movements look graceful. But here I learned a lot about myself. Due to the fact that I spend most of my life at the easel, I have become stooped and there is little beauty in this. But is this the main thing? I don’t think so – the main thing is the pleasure I got at first. And then it got bad. The teacher turned out to be unsuitable. She came to class unprepared and often hung up. She came up with new movements on the fly, often not understanding what she should do and there was no consolidation of new material. This began to irritate me and soon I quit my dancing classes.

Мої уроки танців. Бачата. 2018

Чи знаєте ви, мої любі, що я дуже люблю танцювати. Коли я була маленькою мама водила мене до Будинку Офіцерів на Пирогівській до балетної школи, а моїм викладачем там була мама знаменитого Євгена Лукашова.
Життя склалося так, що танцювати мені не довелося. Хіба що на вечірках із друзями. А вони були чудові. Я ніколи не забуду Аркадію о 5 годині ранку, світанок і я разом з моїми подругами танцю в Ітаці.
Тепер, коли ми повернулися з Кейптауна і розташувалися в Одесі, у мене з’явився вільний час, а Сільвія розповіла мені про танцювальний клуб, який знаходився не так далеко від нашого будинку. Клуб де вчать танцювати бачату.
Не довго думаючи я записалася і стала із задоволенням ходити на заняття. Я люблю зливатися з мелодією та рухатися у танці. І мені здається, що мої рухи виглядають граційно. Але тут я дізналася багато про себе. Через те, що я більшу частину свого життя проводжу біля мольберта, я стала сутулою і краси в цьому мало. Але чи це головне? Не думаю – головне це задоволення, яке я отримувала спочатку. А потім стало погано. Викладач виявилася непридатною. Вона приходила на заняття не підготовленою та часто зависала. Вона ж ходу вигадувала нові рухи, часто не розуміючи що вона повинна робити і не було закріплення нового матеріалу. Це почало мене дратувати і незабаром я залишила свої заняття танцями.