Brugge, Day 2. 2022

Day 2
In the morning, when I left the hotel, I was greeted by a huge and very bright rainbow - they say it's good! Yes, and it was still raining lightly and it was very beautiful in the sun.
I decided to look for a grocery store in the morning, and in the evening I was told that it was only a three-minute walk. I tried to search for it using Google Maps and I didn't succeed. I'm not friends with them - the best Google is to ask passers-by, which I did!
I flew to Belgium on September 29th, and the beginning of the hanging of the paintings was supposed to begin on the 30th, and that's when Katya and Edik were supposed to arrive.
The next morning, I went to the address of the Cultural Center indicated on the poster of the exhibition.
I had a very good walk and this is exactly why I came here - to walk the streets of Bruges. But I did not find the Cultural Center. I called Svetlana Lebida, the founder of the Ukrainian Culture Center and the organizer of the exhibition, and it turned out that everything would take place right on the central Market Square - in the very heart of Bruges!
Finally, I came to Belfort and met Svetlana - our acquaintance happened!
Since the stretchers that were brought from Ukraine had not yet arrived, and Edik and Katyusha had not yet arrived, I was completely free and, of course, immediately went to look for the De Medici hotel.

It turned out that memory draws completely different paths on the road.

I kind of went along the street, which I thought was right from memory, but after passing it through the road repair, I turned back.

That day, I never made it to the hotel. But I was not nearly upset, because walking around Bruges is a real pleasure.

 

День 2
Вранці, коли я вийшла з готелю мене вітала величезна та дуже яскрава веселка- кажуть це на добро! Так, і ще йшов легкий дощ, і він був дуже гарний у сонячному проміні.
Я вирішила вранці пошукати продуктовий магазин, з вечора мені сказали, що він знаходиться лише за три хвилини ходьби. Я спробувала пошукати його за допомогою Google Карт і у мене нічого не вийшло. Не дружу я з ними - найкращий Google - це запитати у перехожих, що я і зробила!
Я прилетіла до Бельгії 29 вересня, а початок розважання картин мало розпочатися 30 і саме тоді мали приїхати Катя та Єдик.
Наступного ранку я вирушила за адресою Культурного Центру, вказаному на плакаті виставки.
Я дуже добре прогулялася і це саме те, навіщо я сюди приїхала-гуляти вулицями Брюгге. Але культурного центру не знайшла. Я зателефонувала Світлані Лебіді – засновниці Центру Української Культури та організатору виставки і виявилося, що все відбуватиметься прямо на центральній Ринковій Площі – у самому серці Брюгге!
Нарешті я прийшла до Белфорта і зустрілася зі Світланою - наше знайомство сталося!
Тому що підрамники, які везли з України ще не прибули, і Едік з Катюшею ще не приїхали- я була зовсім вільна і звичайно ж одразу попрямувала шукати готель Де Медічі. Виявилося, що пам'ять малює зовсім інші шляхи. Я начебто й пішла вулицею, яку я по пам'яті вважала правильною, але, пройшовши її крізь ремонт дороги, я повернула назад. Цього дня я не потрапила в готель. Але ні мало не засмутилася, тому що прогулюватися Брюгге суцільне задоволення.