Life in Akrounta. Dried fish. 2022

When I was small, I didn’t really like fish. Not that I didn’t like it, but I didn’t have a particular passion for it. Mom cooked very tasty fish in tomato sauce, we ate it with pleasure and I still remember its taste. And when mom fried gobies, she couldn’t tear herself away from them. She ate them almost whole and it was like a ritual.

And only now I began to understand my mother and really love fish. And our Sylvia is a fan in general, especially dried fish. Living in Cyprus, you can’t find such a luxury as dried fish.

And since our boys go fishing to the lake occasionally, they catch a lot of fish. So we came up with the idea of ​​​​arranging a fish dryer, especially since there is enough sun here. So we began to supply our daughter with dried fish. And we dried it until one unpleasant incident, which I will tell you about later.

Життя у Акрунті. Сушена рибка. 2022

Коли я була маленька, то не зовсім любила рибу. Не те що не любила, але не мала особливої ​​пристрасті до неї. Мама готувала дуже смачну рибу в томаті, ми їли із задоволенням і я досі згадую її смак. А коли мати смажила бички, то не могла від них відірватися. Вона з’їдала їх майже цілком і це було схоже на обряд.
І тільки тепер я почала розуміти маму і дуже любити рибу. А Сільвія наша взагалі фанат, особливо сушеної рибки. Живучи на Кіпрі, такої розкоші, як сушена риба, не знайти.
Оскільки наші хлопчики іноді ходять на рибалку на озеро, всі вони відловлюють багато риби. Ось ми й вигадали влаштувати сушарку для риби, тим більше, що сонця тут достатньо. Так ми стали постачати нашу дочку, сушеною рибою. І сушили її до одного неприємного випадку, про який я розповім вам пізніше.