Odesa, 2020. Gifts of Privoz

I really like to take fresh photos of what I bought when I return from Privoz. I try to go to Privoz on my own, without Radu. For me, this is akin to a special meditation. Although it may seem absurd to you to imagine and compare meditation to visiting a market, for me this is exactly the case. I immerse myself in the flow of life, in conversations and contemplation of everything that is for sale. The supermarkets in our area have almost everything, but it can’t compare with the beauty of market purchases! Especially with fresh tulle, known only to real Odessa residents. I love cleaning this fish by immersing my bare hands in the fresh catch. And then, of course, it’s time to fry the fish bits. I can imagine how those who know what it is are salivating!

Одеса, 2020. Дари Привозу
Я дуже люблю, повернувшись з Привозу, зробити свіжі фотки того, що купила. Я намагаюся ходити на Привоз сама, без Раду. Для мене це схоже на особливу медитацію. Хоча уявити собі та порівняти медитацію з відвідуванням ринку, вам здасться безглуздим, але для мене це саме так. Я поринаю в життєвий потік, у розмови та споглядання всього того, що виставляється на продаж. У супермаркетах нашого району є практично все, але це ніяк не може зрівнятися з красою ринкових придбань! Особливо зі свіжою тюлечкою, відомою лише справжнім одеситам. Я обожнюю чистити цю рибку зануривши руки без рукавичок у свіжий улов. А потім, звичайно, настає черга посмажити биточки з цієї рибки. Я можу уявити як течуть слинки у тих хто знає, що це таке!