Memories and dreams about the gallery "Na Uyutnoy"( 1990-2008)
Tonight I dreamed of my art studio "Na Uytnoy".
My workshop, which I freed for artists from the Union of Artists and told them that I had worked at this place for more than 30 years.
I tried to go to the link where my daughter published a book of memoirs about the gallery on Uyutnaya, but something didn’t work. Tomorrow I will ask her what happened.
Because of that, I remembered how it all began. I remembered my neighbor Fima, a small graceful man with yellow eyes, who, leaving for Australia, left me the keys to his room next door. This room was one with my workshop, which I got from OPHOK.
I remembered how I defended myself from wanting to take away Fima's room from me and how he returned after a while and his unfortunate adventures in Australia.
Now the premises of the glorious gallery "Na Uyutnaya", which is remembered and loved by many Odesa citizens, is abandoned and useless. It's sad, but not so scary - much worse and more painful is what is happening to our country.
And in my dream, I told those who wanted to settle in about the problems of the workshop, about how the neighbors flooded it from above, how the ceilings were covered with water, and how the neighbors working from below were visible through the floors - all these are dreams ... Dreams of anxiety from the lawlessness that is happening to us.
Have a nice day everyone and sorry for the sadness.
Спогади та сни про галерею На Затишній.
Сьогодні вночі мені наснилася моя Затишна. Моя майстерня, яку я звільняла для художників із Спілки художників і розповідала їм про те, що я пропрацювала на цьому місці понад 30 років.
Я спробувала зайти на заслання де моя дочка опублікувала книгу спогадів про галерею на Затишній-але щось не пішло. Завтра я в неї спитаю, що сталося.
З-за того, що принижився, я згадала про те, як все починалося. Я згадала сусіда Фіму - маленьку витончену людину, з жовтими очима, яка їдучи до Австралії залишила мені ключі від своєї кімнати по сусідству. Ця кімната була одним цілим з моєї майстерні, яка дісталася мені від ОПХОКУ.
Я згадала як я захищалася від бажаючого відібрати у мене кімнату Фими та про те, як він повернувся через деякий час та його нещасливі пригоди у Австралії.
Зараз приміщення славетної галереї "На Затишній", яку пам'ятають і люблять, багато одеситів стоїть покинутим і нікому не потрібним. Це сумно, але не так страшно- набагато страшніше і болючіше те, що відбувається з нашою країною.
А в моєму сні я розповідала охочим оселитися про проблеми майстерні, про те, як заливають її сусіди зверху, як набрякають від води стелі і як крізь підлогу видно сусіди які працюють знизу-все це сни ... Сни занепокоєння від беззаконня, що твориться з нами.
Всім доброго дня і вибачте за смуток.
Comments
Post a Comment