Серпень, Паралімні та Синя краса Середземного моя.

- August 09, 2026

Вчора я по-справжньому зустрілася із Середземним морем. У Лімасолі я живу поряд з ним, і це для мене найголовніше в справжньому житті. Щоранку я плаваю, і мені здавалося, що я цілком потоваришувала з морем. Я плаваю цілу годину і іноді насолоджуюся стайками анчоусів, що вистрибують з моря.

Якийсь час тому я побачила рекламу в одній із груп в інтернеті про екскурсію катером і довго не могла зважитися. Потім прилетіла Рада, і я сподівалася, що знову побачу оголошення, і ми разом і

з нею скористаємося цією можливістю. Але цього не сталося, на мій жаль. І ось моя година прийшла, і вчора я в компанії з моїми онуками Марселем і Георгієм вирушив в поїздку.

Скажу, що спочатку я переплутала напрям і вирішила, що ми їхатимемо до Пафоса, але вийшло зовсім навпаки, і ми виїхали в напрямку Ларнаки та Ая-Напи і прибули на набережну невеликого містечка Паралімні! Там на нас чекав катер, уже наповнений пасажирами. Ми важко знайшли собі місце, але, як пізніше виявилося, наше розташування було одним із кращих, хоча й не дуже зручним. Ми були захищені від сонячних променів, У нас був чудовий вид з лівого боку корми, поряд із кабіною капітана.

У програмі було відвідування Блакитної Лагуни та Пляжу Черепах. Я про це багато чула, але жодного разу там не була.

І на мене чекав неймовірний і величезний сюрприз.

Це Колір Моря — такий безмежно СИНІЙ, який я собі й уявити не могла. Я люблю сині та блакитні кольори і останнім часом пишу блакитні роботи, але такого кольору в моїй палітрі немає, і я не впевнена в тому, що він існує.

У нас було дві зупинки, які з нетерпінням чекали всі. Це були зупинки для купання у морі. Майже всі пасажири вистрибнули з катера, хто як міг, хто з нижньої платформи, хто з верхньої, хто в рятувальних жилетах, а хто в масках для підводного плавання. Стрибнула і я. І це було дуже дивно — плавати в абсолютно синій воді, і я не перебільшую. І ще скажу вам — це не плавання біля берега, де я почувалася впевнено, ні, це було глибинне море, і мені було нелегко. Але я була абсолютно щаслива, такого я й уявити не могла. Вже минула ніч після мого знайомства із синьовою. але вона стоїть у моїй уяві і повністю затьмарює все, що я бачила досі.

У цій поїздці були й інші враження, такі як дружелюбність людей та команди, танці однієї з пасажирок, яка приїхала не поплавати, а просто потанцювати. Було видно, що вона готувалася до цього, взяла з собою вбрання і витанцьовувала на високих підборах на яхті, що коливається.

А на завершення нашого круїзу, команда наполегливо запросила всіх на танів Макарени. Вони навіть витягли моїх онуків.

І ще я забула розповісти, що ми змогли побачити плаваючу величезну черепаху — все це разом було справжнім щастям після 4-річної туги за Україною.

Yesterday I really met the Mediterranean Sea. In Limassol I live next to it, and this is the most important thing in real life for me. Every morning I swim, and it seemed to me that I had completely made friends with the sea. I swim for a whole hour and sometimes enjoy the schools of anchovies jumping out of the sea.

Some time ago I saw an advertisement in one of the groups on the Internet about a boat excursion and for a long time could not decide. Then Rada flew in, and I hoped. That I would see the advertisement again, and we would take advantage of this opportunity together with her. But this did not happen, unfortunately for me. And now my time has come, and yesterday I went on a trip in the company of my grandchildren Marcel and Georgios.

I will say that at first I mixed up the direction and decided that we would go to Paphos, but it turned out to be the opposite, and we left in the direction of Larnaca and Ayia Napa and arrived at the embankment of the small town of Paralimni! There, a boat was waiting for us, already filled with passengers. We had a hard time finding a place, but, as it turned out later, our location was one of the best, although not very convenient. We were protected from the sun's rays, We had a wonderful view from the left side of the stern, next to the captain's cabin.

The program included a visit to the Blue Lagoon and Turtle Beach. I had heard a lot about it, but had never been there.

And an incredible and huge surprise awaited me.

This is the Color of the Sea - so infinitely BLUE that I could not even imagine. I love blue and azure colors, and lately I have been painting blue works, but such a color is not in my palette, and I am not sure that it exists.

We had two stops that everyone was looking forward to. These were stops for swimming in the sea. Almost all the passengers jumped out of the boat, some as they could, some from the lower platform, some from the upper one, some in life jackets, and some in scuba diving masks. I jumped too. And it was very strange - to swim in absolutely blue water, and I am not exaggerating. And I will tell you - it was not swimming near the shore, where I felt confident; no, it was the deep sea, and it was not easy for me. But I was absolutely happy; I could not have imagined it. The night had already passed since I met the blue one. But it stands in my imagination and completely overshadows everything I have seen so far.

There were other impressions on this trip, such as the friendliness of the people and the crew, the dancing of one of the passengers, who came not to swim, but simply to dance. It was clear that she was preparing for this, brought an outfit with her, and danced in high heels on the swaying yacht.

And at the end of our cruise, the crew persistently invited everyone to dance the Macarena. They even brought out my grandchildren.