Summer in Odessa. 2016

Hello, my dear friends!
Sorry for not being in touch as usual. Another country, another life. Here in Cape Town, there is no war, but there are merciless power outages, sometimes they last more than 6 hours. Therefore, the gadgets are discharged and we barely have time to do the usual things. I really hope to get back to my normal life.

Odessa, my hometown, how I miss you.
I look at the photo and once again I am convinced that there is no more beautiful and comfortable city in the world. Summer in Odessa is something!!!
Arabia with its fountains, the sea that smells like nowhere else, Karolino-Bugaz with his family, walks along Primorsky Boulevard - will this never happen again?
The grandchildren will grow up in a foreign land, they will speak different languages, and only in their childhood dreams will they remember our beautiful city. What a misfortune befell our lot - our country, our city, our language was taken away from us. We are now people without our own language. We have been deprived of it. All our adult lives we were forced to speak Russian, and now it is the language of our worst enemy.
There is only one thing left for us - it is sad to look at the photographs of our past life, life without the thought of war. Hello, my dear friends!
Sorry for not being in touch as usual. Another country, another life. Here in Cape Town, there is no war, but there are merciless power outages, sometimes they last more than 6 hours. Therefore, the gadgets are discharged and we barely have time to do the usual things. I really hope to get back to my normal life.

Привіт, дорогі друзі!
Вибачте, що виходжу на зв'язок не в звичному режимі. Інша країна, інше життя. Тут у Кейптауні немає війни, але є нещадні включення електроенергії, іноді вони тривають за часом понад 6 годин. Тому гаджети розряджені і ми ледве встигаємо робити звичні справи. я дуже сподіваюся налаштуватися на звичний життєвий уклад.

Літо у Одесi. 2016
Одеса, моє рідне місто, як мені тебе не вистачає.
Дивлюся на фото і ще раз переконуюсь у тому, що немає на світі прекраснішого і затишного міста. Літо в Одесі-це - щось!!!
Аркадiя з її фонтанами, море, що пахне як ніде, Кароліно-Бугаз з сім'єю, прогулянки Приморським бульваром- невже це більше ніколи не повторитися?
Онуки виростуть на чужині, розмовлятимуть різними мовами і тільки у своїх снах про дитинство згадуватимуть наше прекрасне місто. Яка ж біда випала на нашу частку-у нас відібрали нашу країну, наше місто, нашу мову. Ми тепер люди без своєї мови. Нас його позбавили. Все свідоме життя ми з примусом говорили російською, а тепер це мова нашого найлютішого ворога.
Нам залишилося лише одно- сумно розглядати фотографії нашого минулого життя, життя без думки про війну.