Червень. Тиждень в Акрунті з нашими онуками та новини від дочок

Цей тиждень для нас виявився не зовсім звичайним. Ми, які звикли до розміреного, сповненого ритуалів життя, цього тижня займалися нашими онуками і переселилися в Акрунту. Сільвія поїхала до Португалії, і ми залишилися на господарстві. У Тео вже закінчилися заняття в школі, а у Георгія заняття триватимуть до середини червня. Тож ми повинні підвозити його до шкільного автобуса о 6:40 ранку. Нічого, звичайно, не страшно, але наш графік змінився. Сільвія пересилала чудові фото з Португалії, а Рада фото заходів на Атлантиці! А я ділилася сторісами про наше життя в Акрунті. Так що все добре, за винятком кровожерних комах там. Вечорами не можна залишатися на вулиці, тому що їхні укуси не проходять протягом кількох тижнів.

This week turned out to be not quite ordinary for us. We, who are used to a measured, ritualistic life, took care of our grandchildren this week and moved to Akrunta. Silvia went to Portugal, and we stayed on the farm. Theo's school has already ended, and Georgiy's classes will continue until mid-June. So we have to take him to the school bus at 6:40 in the morning. Nothing terrible, of course, but our schedule has changed. Silvia sent wonderful photos from Portugal, and Rada sent photos of events on the Atlantic! And I shared stories about our life in Akrunta. So everything is fine, except for the bloodthirsty insects there. You can't stay outside in the evenings, because their bites don't go away for several weeks.