Мій портрет"Наша Леся" долетів да Нью Йорку!

-



Ви, напевно, пам'ятаєте, як я взяла участь у конкурсі портретів від Королівського товариства портретистів у Лондоні? І як мої роботи відхилили. Це було дуже сумно. Я спеціально готувалася до цієї виставки та написала три нові портрети. 

І серед них портрет Лесі Верби, нашої прекрасної одеситки, яка живе в Нью-Йорку і приголомшує світ своєю креативною енергією!

І зараз я дуже рада повідомити вам, що портрет Лесі вже вдома!

 Я постараюся залишити для вас посилання на дивовижне відео, яке записала Леся. 

І скажу вам чесно — наприкінці я плакала разом з нею! 

Я була дуже, дуже зворушена її реакцією! Дякую, Лесю, за те, що ти є!

https://www.facebook.com/groups/461052681344642/posts/2082049495911611

You probably remember how I entered the portrait competition held by the Royal Portrait Society in London? And how my work was rejected. It was very sad. I prepared specifically for this exhibition and painted three new portraits. And among them is a portrait of Lesya Verba, our wonderful Odessan, who lives in New York and amazes the world with her creative energy!

And now I'm very happy to tell you that Lesya's portrait is already at home! I'll try to leave you a link to the amazing video Lesya recorded. And I'll tell you honestly—at the end, I cried along with her! I was truly, truly touched by her reaction! Thank you, Lesya, for being there!

Comments

Post a Comment

Popular posts from this blog

Лимасол. Мій сон про Ігуану. Липень, 2025

-
Image
липень, 2025 Кілька тижнів тому мені наснився сон у якому мене кусала ігуана. Вона була дуже гарна-з вузькою мордою. Морда її була за кольором біло-чорномалінова, а тулуб втрачав цей малиновий колір-воно було чорно білим і в лусочках. Ігуана виповзла з якогось дерев'яного ящика і накинулася на мене. Мені було дуже боляче, і я кликала на допомогу. Її щелепи були схожі на пластикові чорні виделки для сковороди і вони щільно в мене впивалися - розімкнути їх було складно. Мене звільнили, було поранено палець і з нього текла кров. Сон наснився з четверга на п'ятницю, і я чекала на його виконання. Наша Рада є справжнім спеціалістом з розгляду снів. Я подзвонила їй і вона розповіла мені значення цього сну. Начебто я звертатимуся до якогось начальника і він мені в чомусь відмовить. Я посміялася – слава Богу, у мене тепер немає начальників і я ні до кого не збираюся звертатися. Але все ж таки сон мій здійснився і я розповім яким чином! Якийсь час тому на ФБ я побачила молоду особу, яка ...
Read more

VERA KHOLODNAYA

-
Image
VERA KHOLODNAYA I perfectly understand that my short stories are much easier to read, but sometimes it takes me more time to talk about the interesting things that happened in my life and in my gallery. So ask, I will highlight several publications for this material. This is about my author’s project dedicated to the memory of silent film actress Vera Kholodnaya. I called it - "Last Tango" It seems to me that the dignity and greatness of every nation is to preserve cultural values. At all times, rulers, politicians wrote their own history for the people. At one time, in a Soviet school, we studied Marxist-Leninist aesthetics and built communism, and today our children learn the history of Independent Ukraine. Historical facts are distorted. Only the cultural heritage, names and life stories of interesting people, people of art - artists, actors, musicians remain unforgettable. But the interpretation of their names and meanings changes in the same way as history. ...
Read more

"The Last Tango"art project by Tatyana Binovska, Maritime Art Gallery, Odessa 2001

-
Image
"The Last Tango" Art Project, by Tatyana Binovska Vera Kholodnaya was a real star of silent cinema and photographs with her image came out in mass print runs. The exhibition featured more than 200 photographs. Vadim Vadimovich Kostromenko, the permanent director of the Odessa Film Studio Cinema Museum, gave us several boxes with an old film. We pulled a fishing line throughout the gallery, hung files with legends about the life and death of V.Kholodnaya on it. You know, it turned out that it is very important that our viewers are very fond of reading, and later on at the next exhibitions I used this feature. The Cinema Museum provided a camera and a projector for use at the time.  The centre of the hall, so modern and cold, we separated with a thin muslin, which became the border between the past and the present. The interior of the room was recreated, which was collected from objects of that time. Interestingly, museum items were used - a screen, a dressing table, h...
Read more