Кінець грудня. Паризька художня виставка. Розчарування.

Не дивлячись на те, що дуже багато хто відчуває хвилювання і передчуття наближення свят, мій настрій зовсім не святковий. В Одесі люди страждають, в Україні триває війна та гинуть люди і мені зовсім не до свят. Маленька іскорка надії на закінчення війни, що з'явилася, одразу ж згасла. Цій щурі не до світу, він стільки втратив, що все ще сподівається на реванш. Але хрін йому, а не наші території.

Я зайнята роботою. Закінчила свою «Планету кохання» та «Портрет Лесі», планую до кінця року закінчити велику роботу для свого колекціонера і можливо написати ще один портрет.

Є одна подія, яка мене стурбувала.

Я вам говорила про свою участь у виставці Париж Арт Експо. Так ось, я цим незадоволена.

Мене, якщо чесно сказати, підкупила реклама.

Мені здалося, що це буде участь в Арт Фестивалі і я надіслала їм на розгляд свої останні роботи, які вже були відправлені до Америки. Мої роботи пройшли відбір, але я не збиралася турбувати свого колекціонера і оскільки організатори припускали та вітали участь у діджитал форматі, я вирішила взяти участь. До того ж, я вже згодом зрозуміла, що це не фестиваль, а просто виставка та її організатори наші – українці. Я вирішила їх підтримати. Я думала показати тільки одну роботу, тому що участь була не дешевою, але коли я поділилася цією новиною з Сусанною для якої були написані роботи, вона відразу ж надіслала мені оплату за дві роботи і я сплатила участь.

На виставку я чекала з нетерпінням, але те, що відбувалося там, мене дуже засмутило.

Я попросила свою знайому художницю з Парижа відвідати відкриття виставки, вона побувала там і сказала, що моїх робіт вона не побачила. Я написала директору компанії, до речі, вона називається Муза Інтернаціонал. Вони надіслали мені фото, яке мене дуже засмутило. Я вам його покажу.

Мені дуже не зручно перед Сусанною, мені нема чого їй переслати, щоб відзвітувати за її спонсорство. На мої повідомлення Наталія Гринюк директор не відповідає. А я прошу тільки сказати мені, коли вони перешлють мені каталоги.

На тлі того, що відбувається в нашій країні, мені не вправно голосно заявити про те, що мене турбує, адже сьогодні на нас дивиться весь світ і я поки що поділяюся своїм розчаруванням тільки тут, і тільки з вами, мої друзі.

End of December. Paris Art Expo. Disappointment

Despite the fact that many people are feeling excited and anticipating the approaching holidays, my mood is not at all festive. People are suffering in Odessa, war is going on in Ukraine and people are dying, and I am not at all in the mood for holidays. The small spark of hope for the end of the war that appeared immediately went out. This rat is not in the world; he has lost so much that he still hopes for revenge. But damn him, not our territories.

I am busy with work. I finished my "Planet of Love" and "Portrait of Lesya", I plan to finish a big work for my collector by the end of the year, and maybe write another portrait.

There is one event that worried me.

I told you about my participation in the Paris Art Expo exhibition. So, I am not satisfied with it.

To be honest, I was bribed by advertising.

It seemed to me that it would be participation in the Art Festival, and I sent them my latest works, which had already been sent to America, for consideration. My works were selected, but I was not going to bother my collector, and since the organizers assumed and welcomed participation in digital format, I decided to participate. In addition, I later realized that this was not a festival, but simply an exhibition, and its organizers were Ukrainians. I decided to support them. I thought of showing only one work, because participation was not cheap, but when I shared this news with Susanna, for whom the works were written, she immediately sent me payment for two works, and I paid for participation.

I was looking forward to the exhibition, but what happened there really upset me.

I asked my friend, an artist from Paris, to attend the opening of the exhibition. She was there and said that she had not seen my works. I wrote to the director of the company, by the way, it is called Muse International. They sent me a photo that made me very sad. I will show it to you.

I am very uncomfortable in front of Susanna. I have nothing to send her to report on her sponsorship. The director, Natalia Hryniuk, does not respond to my messages. And I only ask to tell me when they will send me the catalogs.

Against the background of what is happening in our country, I am not able to loudly declare what worries me, because today the whole world is watching us, and for now, I am sharing my disappointment only here, and only with you, my friends.