March, 2020. Quarantine.

The month of March during quarantine can be painted black, even though I found something to do, the feeling of imprisonment did not leave me. Radu was still trying to get into the store, but I was scared as hell. When it was all over and we were able to go out and make forays to the sea, I once asked our concierge if there were any cases of the disease in our house. But what she answered was, yes, a man died in our entrance on the 20th floor. My hair stood on end – it was our neighbor in the stairwell, an elderly man, about 70 years old, very cheerful and full of energy. How scary it seemed to me then.
I walked around the apartment so as not to remain motionless ran in circles here and there, 50 times a day, and looked longingly at the deserted streets

Березень, 2020.
Карантин
Березень місяць під час карантину можна зафарбувати чорним кольором, незважаючи на те, що я знаходила собі заняття, відчуття ув’язнення не залишало мене. Раду ще виривався в магазин, мені ж було до біса страшно. Коли все закінчилося і ми змогли виходити, швидше робити вилазки до моря, я якось запитала нашого конс’єржа про те, чи не було в нашому будинку випадків захворювання. Але що вона відповіла, так, у нашому під’їзді на 20 поверсі помер чоловік. У мене волосся стало дибки- це був наш сусід по сходовій клітці, літній, років 70 чоловік, дуже бадьорий і повний сил. Як це тоді здалося мені страшним.
Я гуляла по квартирі, щоб не залишатися без руху і намотувала кола туди, сюди, разів по 50 на день і з тугою дивилася на пустельні вулиці.