Opening of my solo exhibition. Limassol. March 2025

Of course, I will tell you how it all happened.
In 2019, I decided to end my exhibition activity. I was tired of it all. No matter how hard I tried, no matter how much I invested in the exhibitions that I organized in my two galleries over the years, the presentations were attended by invited people who thought that we needed their presence simply to meet them. We should have been happy that they visited us. And why are exhibitions held at all, have you ever thought about it? And the fact that in order to create a sufficient number of works, the artist spends money to support himself and his families. And the organization of presentations? When we had the Maritime Art Gallery at the Sea Port, it was a little easier for us and I managed to find sponsors, both for organizing presentations and for the accommodation of artists invited from other cities, for the delivery of their works from other cities. And in our small gallery “On Uyutnoy”. When did we not have all this? Respectable uncles and aunts came and ate sandwiches bought at the expense of the artists and no one even thought about the fact that the main goal of the exhibition for artists is to sell their art. And this is not necessary in order to become rich, but in order to buy new materials to continue their work. This is my preface, with which I tried to explain why I gave up exhibition activities in real life.
When Sylvia presented me with a fait accompli a few weeks ago, saying – “I agreed on your exhibition!” I was upset. I did not want to experience again this disgusting feeling that you are perceived as a clown who demonstrates himself.
But, you know, this time a MIRACLE happened! People came to the exhibition with the clear intention of immediately buying my works. What can I say, I am incredibly grateful to all my buyers for appreciating my artwork and for the fact that we were able to transfer donations to our Ukrainian volunteers in Cyprus and thank Lellos Art Point for the space provided! And despite the fact that doctors forbade me to do painting because of pain in my shoulder, I am happily overcoming the pain and starting to work today! THANK YOU for bringing me back to my inspired state!

Відкриття моєї виставки. Лімасол. Березень 2025

Звичайно ж я розповім вам про те, як все це сталося.
2019 року я вирішила завершити свою виставкову діяльність. Мені все це набридло. Скільки не намагайся, скільки не вкладайся у виставки, які організовувала я у своїх двох галереях протягом багатьох років, на презентації приходили запрошені, які вважали, що їхня присутність нам потрібно просто для того, щоб їх зустріти. Ми мали радіти з того, що нас відвідали. А для чого взагалі проводяться виставки, ви коли-небудь замислювалися? А те, що для того, щоб створити достатню кількість робіт, художник витрачає кошти на існування себе та своїх сімей. А організація презентацій? Коли в нас була Морська Арт Галерея на Морвокзалі, нам було трохи легше і мені вдавалося знаходити спонсорів як на організацію презентацій, так і на проживання запрошених з інших міст художників, на доставку їхніх робіт з інших міст. А у нашій маленькій галереї “На Уютной”, коли всього цього ще не було? 

Приходили солідні дядьки тітки та їли бутерброди куплені за рахунок художників і ніхто навіть не думав про те, що головна мета виставки для художників це продаж його мистецтва. І це потрібно не для того, щоби стати багатим, а для того, щоб купити нові матеріали для продовження своєї роботи. Це моя передмова, якою я постаралася пояснити, чому я відмовилася від виставкової діяльності у реальному житті.
Коли Сільвія кілька тижнів тому поставила мене перед фактом, сказавши- “Я домовилася про твою виставку!” я засмутилася. Я не хотіла знову відчувати це погане почуття, що тебе сприймають клоуном, які демонструють себе.
Але, ви знаєте, цього разу сталося ЧУДО! На виставку прийшли люди з явним наміром одразу купувати мої роботи. Що сказати, я неймовірно вдячна всім своїм покупцям за оцінку моєї творчості та за те, що нам вдалося передати донати нашим українським волонтерам на Кіпрі та подякувати Леллос Арт Поінт за надане приміщення! І не дивлячись на те, що лікарі заборонили мені займатися живописом через болі в плечі, я із задоволенням перемагаючи біль сьогодні починаю працювати! ДЯКУЮ за повернення мене в стан натхнення!