Friday news from Limassol. November 2023
My mood is terrible. The news that in October the enemies captured 500 sq. km of our territory depresses me. It is clear that our men who are capable of defending the country are becoming fewer and fewer. How can we enjoy life and dream about the future. Our desires and dreams are moving further and further away – into the unknown…
Radu has a problem – he has completely lost his hearing. Today is Thursday and we are going to see a doctor. It is fortunate that the doctor turned out to be ours – from Ukraine and she understood our situation. At first, she scheduled a visit for us only for November 27, but I explained to her that Radu cannot hear anything, and he drives children. This is very dangerous.
I also feel bad – my blood pressure rises every day.
I also forgot to tell you about the horror that I had to go through the other day.
As you remember, there has been no rain in Cyprus since May. Some small one, passed for about 10 minutes, but there was no real one. The reservoirs practically dried up.
On the evening of November 5, Radu went to the supermarket, and I was left alone in the apartment.
A huge, black cloud was approaching from the sea. I was worried about him, hoping that he would have time to return before the storm began.
AND THE CLOUD CAME or rather exploded right above my head. We have an awning on the terrace, which stands on metal legs. I jumped out to fasten the curtains on it. But I couldn’t, the wind snatched them from my hands. I became very scared, I was afraid that the awning would fly up into the sky and hurt someone.
I decided to lock myself in the apartment and leave everything to chance.
And our boys at that time were celebrating the continuation of Theo’s birthday with friends in a pizzeria on the Zasudi beach. They were there, without adults. When they finished eating, they decided to go out to the embankment and watch the approaching thunderstorm and found themselves at the very beginning of the storm, a storm that raised and blew away all the sand on the beach, along with broken branches and trash. The children managed to run back to the pizzeria with all their might. For them, this also became a nightmare they had lived through, which they will remember for the rest of their lives.
П’ятничні новини з Лімассолу. Листопад 2023
Настрій жахливий. Новини про те, що у жовтні вороги захопили 500 кв. Км нашої території пригнічують мене. Зрозуміло, що наших чоловіків, здатних захищати країну, стає дедалі менше. Як можна радіти життю та мріяти про майбутнє. Наші бажання та мрії віддаляються на все більшу відстань – у невідомість…
У Раду проблема-він зовсім втратив слух. Сьогодні четвер і ми з ним йдемо на прийом до лікаря. Це щастя, що лікар, виявилася наша- з України і вона увійшла до нашого становища. Спочатку вона призначила нам візит лише на 27 листопада, але я пояснила, що Раду нічого не чує, а він возить дітей за кермом. Це дуже небезпечно.
Я теж погано почуваюся – у мене щодня піднімається тиск.
Я ще забула вам розповісти про страх, який мені довелося пережити днями.
Як ви пам’ятаєте, з травня місяця на Кіпрі не було дощу. Якийсь невеликий, хвилин на 10 пройшов, але справжнього не було. Водосховища практично висохли.
Увечері 5 листопада Раду вийшов у супермаркет, а я залишилася в квартирі одна.
З моря насувалася величезна, чорна хмара. Я переживала за нього, сподівалася, що він встигне повернутися до початку грози.
А Хмара прийшла, швидше сказати, вибухнула прямо в мене над головою. Ми маємо на терасі тент, який стоїть на металевих ніжках. Я вискочила, щоб застебнути на ньому штори. Але у мене не виходило, вітер вихоплював їх у мене з рук. Мені стало дуже страшно, я боялася, що тент злетить у небо і когось поранить.
Вирішила закритися у квартирі і все надати на волю випадку.
А наші хлопчики святкували продовження дня народження Тео з друзями в піцерії на пляжі Засуди. Вони були там без дорослих. Коли закінчили їсти, вирішили вийти на набережну і подивитися на грозу, що наближається, і потрапили на самий початок бурі, що бурі підняла і видула весь пісок у пляжі, разом з поламаними гілками і сміттям. Діти насилу встигли забігти назад до піцерії. Для них це теж стало пережитим кошмаром, який вони запам’ятають на все життя.
Comments
Post a Comment