Tatyana Binovskaya- artist

Пятница Вересень 2025. Лімасол Потроху добігає кінця вересень і ми пережили і це літо на Кіпрі. Температура падає і тепер уже немає такої страшної спеки, якою була влітку. 29-30 градусів здаються дуже комфортними. У своїх мріях я представляю осінь в Одесі, і мені дуже хотілося б опинитися там, вдихнути запах прілого осіннього листя і насолодитися неймовірною осінньою яскравістю пейзажів. Але поки що це може нам тільки сниться. Я працюю. Після роботи над замовленням на єврейську тематику я помітила, що для мене легше вести одразу дві роботи – одну, ту, яка на замовлення, а другу – вільну творчість. Тож мені легше зберігати натхнення! У наше з Раду життя прийшли зміни і ми нарешті можемо жити для самих себе! Коли я замислююся про те, що моя мама пішла у віці 74 років, хоча є й інші цифри-бабуся дожила до 96, але в будь-якому випадку спадає на думку питання, а скільки ж нам залишилося в цьому світі? Скільки не залишилося-це все наше і ми щасливі бути один з одним! Friday, September 2025. ...

Перший тиждень вересня, Лімасол, 2025 Це був, мабуть, найсумніший тиждень у нашому житті. І я не розповідатиму чому. Але є люди та дії, які тримають мене на плаву. Перше це мій вірний друг і люблячий чоловік, любий Раду Біновський. Без нього, я швидше за все спробувала втопитися в морі. Хоча це важко собі уявити, тому що море дуже солоне і для того, щоб втопитися, потрібно дуже постаратися.  Друге це мій живопис, без якого я і жити не можу, і можу поринути у процес як у прісніше море, до самої глибини. Цього тижня я завершила роботу над моєю останньою картиною, яку я назвала «Найкраща компанія». Мене зовсім не радують люди і я із задоволенням віддала б перевагу суспільству тварин. Так, вони вбивають собі подібних, але тільки за потребою. Цього тижня я працювала одразу над двома картинами, саме левом і з блакитним леопардом, якого виконую на прохання моєї чудової шанувальниці з Америки. Її звуть Сусанна і в її колекції вже є 4 мої роботи. Мої леопарди та слони з Пушкінською! Як же ч...

  Чудові новини. Мої слони, що гуляли Пушкінською долетіли до Америки. Як я вам розповідала, відправкою із Одеси займалася Сільвія. Я лише складала інструкції з упаковки та отримання довідки від експертної комісії для митниці. Упаковкою займалася людина, яка раніше ніколи цього не робила. Але все пройшло чудово і вони прибули до Пенсільванії набагато раніше, ніж це було заплановано. Тож попри війну життя продовжується. А в нас на Кіпрі прийшла нестерпна спека. Вранці о 6 годині температура 29 градусів, о 7-31, а вдень до 39 і немає жодного руху повітря. Незважаючи на спеку, моє натхнення не зникає. Я працюю. Добре, що не в студії, а вдома, поряд із ліжком. Тож попрацювавши кілька годин, можна полежати та відпочити під вентилятором! Якийсь час тому, моя Сільвія побажала мені, жити так, що живопис мій був би затребуваний як робота, щоб у мене весь час були замовлення і знаєте що, Всесвіт почув її побажання та замовлення на нові роботи не припиняються! Це чудово - відчувати себе затре...